ЖЖ-користувач mykolap (mykolap) wrote,
ЖЖ-користувач mykolap
mykolap

цього запису присвячено гаслу "три роки наполегливої праці - десять тисяч років щастя"

Я не бачив фільму "Матч", тому навіть його не осуждаю. Думаю, тре було б у відповідь зняти український бльокбастер про 28 панфіловців (на чолі зі слобожанським козаком Добробабіним )

За два дні обзервувавння телевізії (виконано річний плян по зомбоскрині) з надлишком російського кінопродукту (в більшости своїй знятому у нас на Нивках) про війну, або про 80-ті, або в крайньому випадку про бандитські 90-ті, багато думав. Згадалося, що й у Пхеньяні було цікаво перемикати усілякі канали після кожної демонстрації. Так дивишся СНН - там парад у Пхеньяні, ВВС - парад у Пхеньяні, китайське ССТК - парад у Пхеньяна, Аль-Джазіра - парад у Пхеньяні, російський канал Звєзда - там серіял "Бигада". І на другий день - "Бригада". і на третій "Бигада". А потім - "Назад в ССР" (його днями показали 1+1.

А як відомо Сонсеннім вчив, що як релігійні культи, так і політичні концепції, що претендують на вселенськість, мають два напрямки в залежности від того, де вони ставлять "золотий вік людства". Цікаво, що по суті вони відповідають інтравертній та екстравертній доктринам. Причому, в юдаїзмі, вони умудрилися ужитися обидві.

Перша з них, більш консервативна, ставить золотиий вік у минулому, десь в саду Едемському нинішні ж часи називаючи "калі-югою", а смерть розглядаючи як невеселу подорож на човні через Стікс до країни тіней, що за рівнем привабливости може позмагатися хіба що з Алчевськом.

Друга, більш сучасна, була запропоована ще пророком Ісайєю (хоч він і вступає в прямий конфлікт з п"ятикнижжям), який вперше переніс золотий вік з минулого в майбутнє. Ми ж бо пам"ятаємо зі школи його переказ Тарасом Григоровичем (Шевченко в свою чергу геніяльно відчув диссонанс на тлі старого заповіту саме цього пророка з "новим словом"), який і зараз міг би підійти під програму якоїсь політсили:

Оживуть степи, озера,

І не верствовії,

А вольнії, широкії,

Скрізь шляхи святії

Простеляться; і не найдуть

Шляхів тих владики,

А раби тими шляхами

Без гвалту і крику

Позіходяться докупи,

Раді та веселі.

І пустиню опанують

Веселії села.


Причому, зрозуміло, що друга концепція завжи життєвіша від першої, тож коли я писав позавчора про трагедію українського сучукрліту (як і лівого руху зокрема), я звертав увагу, що її автори не можуть вирватися за межі того чарівного кола, яке провела навколо них радянська дійсність. Про ліваків я мовчатиму й поготів, хоча тоді, коли комунізм ще бовванів на небокраї, концепція вигляділа більш-менш ефектною.

Україну врятує футуризм
Tags: етологія
Subscribe

  • рєпніна

    Іще раз повернусь до питання, як це Ханна Арендт підтримувала теплі стосунки з Мартином Гайдеггером, хоча одна тікала від Хітлерівських…

  • Єрофєєв

    Із всіх російських книг я заборонив би тільки одну - "Москва-Петушки" Венедікта Єрофеєва Цей твір з допомогою еріксонівської гіпнози та навіть без…

  • (no subject)

    Я розглядаю учорашню статтю Путіна про мишебратья з Ойкуменою, як специфічну реакцію на бойові успіхи ковід-дисидентів з руху Талібан Вле ж бляха,…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments