ЖЖ-користувач mykolap (mykolap) wrote,
ЖЖ-користувач mykolap
mykolap

"Лавочнікі" - це нова назва "оранжевої чуми" )))

Майдана-2 не будет потому, что дураков уже не осталось. Их уже развели как лохов, обманули, поимели и выбросили на свалку истории. В стране нет никаких волнений. Рассказы об этих волнениях – это воспаленный ум идиотов, пытающихся сжечь дом, в котором живут. Для того, чтобы найти какого-то таракана. Лишь бы они сами не сгорели в том огне, на котором они хотят погреть руки.

Вадим Колісниченко,
пророк народний депутат України


Наразі, допоки ми святкуємо перемогу над злочинним БЮТівцем-іудушкою Троцьким Бродським, я б хотів би звернути вашу увагу на поведінку під час Національної Підприємницької Революції ряду штрейкбрейхерів від "протестного" руху, які самим активним чином хаяли останні вісім місяців грабіжницький режим Віктора Федоровича Януковича, однак з початком протестів рішуче змінили вектор і почали критикувати протестувальників, як "лавочніков" (це слово вже достаньо вкорінилося, що підтверджує і легкий пошук по блогам), з якими начебто і серти на одному гектарі западло. Без сумніву, це тільки отмазки. Неважко помітити, що одночасно свою неучасть у протестах проти Януковича запеклі начебто критики Януковича пояснюють діяметрально протилежно: якщо одні заявляють, що не вийшли на мітинги, бо вони "проплачені БЮТ" (як доказ - світлина Тимошенко на Майдані", то другі - через те, що "лавочнікі" "здали інтереси підприємців Януковичу" (як доказ - світлина Януковича на Майдані).

Звичайно це тільки пояснення своїх дій, яке можна було б порівняти з байкою про лисицю та виноград, хоча ми, як націонал-етологи сонгунського штибу можемо припустити, що тут відбувся конфлікт між соціальним інстинктом та інстинктом внутрішньовидової агресії. Якщо інстинкт агресії вимагав вилучення із групи асоціального паразита Віктора Януковича, то соціальний інстинкт не дозволяв приєднатися до протестуючих підприємців, в яких однозначно бачились "чужі". Наприклад, мій улюблений часопис "Донеций кряж плюс" одразу ж підрахував кількість украіноязичних западєнцев в центрі Києва і за системою "свій-чужий" одразу ж за кількістю западєнцев і україномовністю (які не мали ніякого відношення до завдань мітингуючих, до речі)відніс цей мітинг до "чужих". если еще неделю назад можно было сказать, что на площади присутствуют представители всех регионов страны, то теперь пальму пассионарности в очередной раз перехватили представители западной Украины. Среди собравшихся то там, то тут мелькают таблички с надписями «Львов», «Дрогобыч», «Ковель», с названиями других западноукраинских городов. Да и выступления теперь все больше на украинском языке, а ораторы вспоминают о том, что происходило на этом майдане шесть лет назад. Один из выступавших сказал: «Сьогодні, під час святкування “помаранчевої” революції, ми відкинемо політичні гасла і покажемо, що ми - народ, якого слід боятися». После прослушивания гимна тот же голос с трибуны прокричал «Слава Украине, героям слава».

Без сумніву, інакшої думки, ніж не приймать участь у справедливих заходах підприємців, просто не могло з"явитися в русофільних головах. Тому що похід на Майдан означав би, наприклад, незгоду зі славним нардепом Колісниченком в царині того, що підприємці - це пушечное мясо, которое толкают под топор мясника, под топор закона, а така незгода вже становила б загрозу цілісному світобаченню, на якому грунтується русофіло-лівацький культурницький псевдовид. Тобто, тоді треба було б ставити й під сумнів достовірність наведених тим же Колісниченком експонатів у його феєричній виставці про "поліську трагедію", та й взагалі "російськомовне питання" на якому він паразитує. А це б викликало б когнітивні дисонанси набагато серйозніші за ті, які виникають від одночасного незадоволення Януковичем і незадоволення протестом проти Януковича.

Дуже характерні в цьому дизкусії, які я обзервую в прецікавому ЖЖ Мирослави Бердник. Ось тут можна помітити, як мучають дизонанси між ненавистю до Януковича і ненавистю до Майдану піддослідного юзера aleks1958 - якого при цьому безбожно чморять правдиві "лавочнікофоби". У деяких кадрів від останніх подій настає реальний винос моску. Спільна русофільно-лівацька критика "лавочніков" - взагалі дужек цікавий об"єкт для спостережень, і я коли-небудь напишу про нього більш розлого.

Загалом підсумки принципового відсторонення від "лавочніков" представників русофільного поля втішні: націонал-демократичні сили залишились єдиними виразниками протесту проти Януковича навіть попри своє бажання чи небажання: всі інші потенційні протестувальники абсолютно добровільно драпанули з поля бою.

UPD. Мені справедливо дорікнули, що визначення "русофіли-ліваки" не чітко характеризує контингент штрейкбрехерів і "лавочнікофобів". Без сумніву, до них можна зарахувати і велику компанію "педохвілогейтів", що кучкуються навколо сайту "Інфопорн" і Тараса Чорновола, який детально пояснив, чому не тре виходити ні на які Майдани і ще ряд "принципових патріотів". Без сумніву, що їх спонукали тіж самі інстинкти, і пояснення, чому "лавочнікі нічєго нє достігнут" лише відмазка від них. Тобто "русофіли" по суті лиш узагальнена назва, Чорновіл в цю лавочку вписується чудово.
Subscribe

  • (no subject)

    коли я кричав за нiчне пиво в Киевi, вони мовчали коли прийшли за ex.ua вже не було, хто б iх пiдтримав

  • Цей запис присвячено Реформ-клюбу

    я помічаю, що наші розкручені політичні топ-блогери перетворюються в якийсь герметичний клуб із своїми якимось внутрішніми системами цінностей і…

  • Цей запис присвячено дню народження хуйла

    За Совєцького Союзу можна було сходити на фільм "Пірати ХХ вєка" за 20 копійок, а нарід все рівно дивився "Емануель" в…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 9 comments