ЖЖ-користувач mykolap (mykolap) wrote,
ЖЖ-користувач mykolap
mykolap

Добрий вечір вам малята, любі хлопчики й дівчата

Сідайте рівненько, вмощуйтесь зручненько і слухайте, яку зараз казочку розповість вам ЖЖ-користувач mykolap про контемпорарне мистецтво

Отож найбільше чудо в сучасному арті - це повне стирання грані між художнім об"єктом та реальністю, приблизно так, як на морі іноді не можна зрозуміти, де кінчається небо і починається вода. Найкраще це було ілюстровано учора на виставці In Honour в галереї Гудімова відомого в колах Митця та остаточного залишку "станіславського феномена" Ростислава Котерліна. Ця людина, коли ми вчилися разом в Інституті Журналістики, на пальцях розтлумачила мені поняття мистецького концепту, чим зробила світ кращим, звичайно. Після цього на світі значно побільшало людей, які після зустрічі зі мною отримали назавжди розбалансовану нервову систему а також дезорієнтацію в часово-просторових рамках. А ще на моє весілля Котерлін подарував мені колись свою картину, що має назву "Яйця".

Отож значить я вчора приходжу в ту "Я-галерею" на Хоривій, яку ще не підпалювали (не плутати з "Я-галереєю" на Волошській яку вже підпалювали), там все чільно: картинки отакі

а ще там голі стіни, модерні підвісні стелі, якесь освітлення і така собі між картин старомодня шафа стоїть з вішалками-плечиками. Ну я реально підходжу до Ростислава, який роздає автографи, висловлюю захоплення, кажу зокрема про шафу. В тому смислі, що ти класно допетрав шафу інсталювати, це і концепту додає і динаміки і є про що потріпатись митцям, які тут зібралися, щоб за картинами продегустувати трохи вина. А Котерлін мені - хрясь! - і каже:

-А це шафа - це не частина виставки. Це не художній об"єкт, а суто утилітарний. Вона тут просто так стоїть, щоб у неї, як і всі інші шафи, одяг вішали.

Оце і думаю: доприкалувалися дадаїсти, виставляючи колись як мистецький об"єкт пісуари. Незабаром у всіх цих галереях доведеться окремі таблички вивішувати: оця штука відноситься до мистецтва, а це просто так собі лампочка, щоб видніше було чи там стільчик для вахтера, щоб він сидів. Хоча при бажанні можна й вахтера віднести до концепту. Або ж зробити рухому інсталяцію: тридцять три вахтери на стільчиках, що сплавляються вниз по Прип"яті. І взяти на це контемпорарний ґрант.

Правда, цікава казочка?
Tags: поезія
Subscribe

  • Газіровочні попаданці: український аспект

    Засадничо культ автоматів з "газіровкою" у Зеленського-Фіданян нічим не відрізняється від віри в "державників" Євгена Марчука, в Бориса Патона чи…

  • (no subject)

    Багато осіб, що заперечують християнську етику у школах, не відмовляються від платні банкнотами з написом "На Бога ми покладаємось"

  • (no subject)

    Очевидно, якщо держава обмежує права невакцинованих - невакциновані мають автоматично отримати право не платити державі податків

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 4 comments