ЖЖ-користувач mykolap (mykolap) wrote,
ЖЖ-користувач mykolap
mykolap

Темнії кургани, оставте глубокый сонъ!

Завершення звіту про останній чучхейський Конвент в Донецькій та Луганській областях (початок 1, 2, 3). На сьогодні радий вас познайомити з окрасами міста Зоринськ.



Взагалі, я помітив, що перед виборами писати щось про Донбас трохи лячно - одразу в глибинах Інтернету скресає привид Луканова із його трайбалістськими статтями про "донбасян" і "донецьку мафію" плюс Януковича (коментарі до друкованого звіту - приклад того). Але ж це не так. Донбас - абсолютно невід"ємний компонент того вінегрету, який називається Україною. Він не весь депресивний, просто Конвенти МРПС "Промені чучхе" частіше проходять у специфічних місцях. Тим більше що тільки одна Донецька область нараховує більше мешканців, ніж Грузія чи Таджикістан і при бажанні (а це бажання у дуже багатьох так і пре) можна знайти там як максимальну депресію, так і максимальне процвітання. Я засуджую ідеї "відділитися від Донбасу". Вони такі ж безумні, як і, наприклад, від"єднати у магніта мінусовий полюс. Ба більше: для українських націоналістів є куди йти із своїм подвижництвом, є звідки черпати резерви. Давайте виведемо регіоналізм з політичного дискурсу. Це так би мовити офіційна заява mykolapівського політбюро.




Отже під канець Донбасського Анабасісу ми спрямували свої дещо потомлені ноги в місто Зоринськ, поблизу Дебальцево, центр соціальної біди.




Однім словом, прямо за станцією Мануїлівка (так для конспірації називається Зорінськ. До речі, цікаві такі невідповідні назви: в Горлівці станція називається Микитівка - а Горлівка - то тупик для електричок, в Городку - Вікторія, в кримському Лєніно збереглася стара назва Сім Колодязів), починався безрадісний краєвид того самого Донбасу, який "корміт Украіну".



до речі, зверніть увагу на вугільні ями в парканах - прикмету шахтарського краю, де згідно закону кожен шахтар, колишній чи нинішній, має право на 3 тони вугілля, яке загружається прямо через дірку в парканах

Дане авеню під назвою, здається уліца Октябрьская - це не якась фігня, а



Краєвиди навколо були цілком життєствердними



Згадувалася відома цитата товариша Мао Цзедуна про місто - як чистий листок паперу, на якому можна малювати самі красиві картини, писати самі чудові єрогліфи (та петрогліфи)



От я іноді навіть не розумію, в чому полягає проблема розміщення безквартирних офіцерів українських Збройних Сил - ось тут може поселитися цілий взвод - і забезплатно.



І я не один такий Зорінськ знаю. Хай МОУ тільки шибки повставляє і труби замінить - це ж дешевше, ніж зводити все з нуля. Оскільки мова йде про пенсіонерів, то їм і робочі місця можна не створювати. Тим більше, що торгівельна сфера в місті помирає, але не здається



Є навіть інтернет-провайдер. "кібер.нет" - не фуфло якесь. За цими стінами вас не торкнеться когнітивний дисонанс!



Але головне багатство Зорінська - це люди. Як рекомендують бувалі знавці на "командіровка.ру" в розділі "када пойті развлєцца" Развлечься в Зоринске можно в вечернее и ночное время на "стекляшке" и около "Уголька". Там собирается вся золотая молодёж этого города!!! район "Уголька" испокон веков был "веселым", пивным и бойцовским. годов с 70-х пивбар (ныне "Золушка" кажется) вокруг него все и творилось, и бились, и гибли случалось.
Хоча бачили ми цю "Золушку" (а насправді - "Зорьку") - цілком цивільний заклад.



Це - Серьожа. Він їздив свого часу до Києва давити помаранчеву чуму і столиця залишилась найяскравішим спогадом (після армії). Що характерно, те саме можна сказати й про деяких моїх знайомих мешканців Львівської глибинки, для яких стояння за Ющенка залишилось найяскравішою подією життя. А фраза "хоч би донецькі приїхали і надавали по мордасам нашим ментам", почута мною під час Червоноградського конвенту МРПС (ім. Романа Калина) навела мене на думку, що з соборністю в Україні не все так погано, як здається.



До речі, в Мануїлівці квитки до цього часу вирізають вручну. Це - дуже милий сувенір, який можна вивести звідси на пам"ять.



А можна й посидіти на вокзалі з братами-українцями, погутарити про Тягнибока чи там, наприклад, про жінок.



Товариша ліворуч зовуть Паша. Почувши, що у нас є зайвий квиток до Дебальцево, він тут же виявив бажання їхати в Дебальцево, але в поїзді пропав назавжди.



Невеличкі руханки, імпрези



Вітчизняне краєзнавство вважає, що конвент удался.

І взагалі, колеги, активніше приймайте участь у Конвентах, що їх організовує МРПС "Промені чучхе" - і ви значно розширите світогляд, якщо залишитеся живі



Принагідно нагадую, що найкращий фотолітописець краю - це звичайно ж Олександр Чекменьов, роботи якого нікого ще не залишали байдужими.
Якого під вибори теж без будь-якого його бажання вляпали в політику.
Tags: Луганщина, конвент, подорожі
Subscribe

  • Газіровочні попаданці: український аспект

    Засадничо культ автоматів з "газіровкою" у Зеленського-Фіданян нічим не відрізняється від віри в "державників" Євгена Марчука, в Бориса Патона чи…

  • (no subject)

    Очевидно, якщо держава обмежує права невакцинованих - невакциновані мають автоматично отримати право не платити державі податків

  • С праздніком

    Мовиш: "Де нам взять Богдана?" Тільки ти придатний будь На святе, велике діло! Загартуй думки і грудь. До високого літання Ненастанно пробуй крил, А…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 28 comments

  • Газіровочні попаданці: український аспект

    Засадничо культ автоматів з "газіровкою" у Зеленського-Фіданян нічим не відрізняється від віри в "державників" Євгена Марчука, в Бориса Патона чи…

  • (no subject)

    Очевидно, якщо держава обмежує права невакцинованих - невакциновані мають автоматично отримати право не платити державі податків

  • С праздніком

    Мовиш: "Де нам взять Богдана?" Тільки ти придатний будь На святе, велике діло! Загартуй думки і грудь. До високого літання Ненастанно пробуй крил, А…