May 5th, 2010

bandera

поет в росіі больше, чєм поет

Нарешті зробив над собою певну наругу і прочитав пєлєвінського "Ампіра В", про який мені тут останнім часом говорили. Твір досить убогий, зловживання інтернет-сленгом нагадує єшкілєвський "Патос" (явно не найкращий твір В.Є.) тільки з запізненням років на 5, та ще й на общєдоступном язикє. І на відміну від Єшкілєва - жодної згадки про "Промені чучхе".

Подумалось: але ж найпопулярніші твори Пєлєвіна, насправді створено не Пєлєвіним, а російською дійсністю, яку він просто змальовує в жанрі, який ми звикли називати "критичним реалізмом". Як тільки він відходить від соціальних проблем і кидається в якусь філософію, його твори одразу ж втрачають у якости.

Так і приходить в голову думка: чи дійсно такі талановиті всі ці клясики російської літератури, чи вони - лише додаток до придуркуватої соціально-політичної системи сусідньої країни, яка їм банально підкидає замислуваті сюжети. Адже їх твори далеко не загальнолюдські - вони не мислимі у відриві від реалій Рашкостану. Уявімо собі, що буде, якщо викинути з спадку наприклад Гоголя соціальні моменти російського життя? Та із всієї його творчості залишаться лише суто малороські оповідання рудого Панька - і ВСЕ. Переважна більшість російських авторів паразитують на маразмі оточуючої їх дійсности і як показують нам Пєлєвін із Сорокіним - це стосується не тільки клясиків 19 сторіччя, але й наших сучасників з 21-го.
bandera

А трипільство таки заразне

bandera

про сталіна

ці встановлювачі пам"ятника Сталіну з їх наполегливістю дуже нагадують Чужого із відомого фільму (і багатьої інших подібних персонажів), які по сюжету мають ожити після уже начебто остаточної загибелі і позитивним героям потрібно ще помучитись, аби до кінця фільми добити їх остаточно.

НБ. На відкритті пам"ятника Сталіну в Запоріжжі померла якась комуністічєська старушка http://obkom.net.ua/news/2010-05-05/1422.shtml
Пропоную представити її на здобуття Дарвінівської премії!
bandera

парадокс

головне протиріччя в логіці дій нинішньої владної команди полягає у тому, що вона з одного боку веде себе так, наче прийшла сюди все розпродати за один день, а з другого боку, явно розраховує просидіти на своїх посадах дуже і дуже довго.