ЖЖ-користувач mykolap (mykolap) wrote,
ЖЖ-користувач mykolap
mykolap

Твір на тему "Як я провів 9 травня"

Так як зовсім не було бажання тут бігати по Києву політично заанґажованими маршами і носити стрічки, які у мене більше асоціюються з Білою Гвардією, я пристав на пропозицію старого пошуковика Мармашова і з"їздив взяв участь у похованні моряків Пінської військової флотилії (ганьба! в українській Вікі немає про неї навіть згадки). Тіла 35 моряків, прикордонників та бійців 37-ї армії, що прикривали прорив військ з-під Києва знайшли в районі кургану Язвена могила в Бориспільському районі.




Іванків виявився досить великим селищем, достатньо благополучним, охайним. Є нова церква і капличка, збудована до 75-річчя Голодомору (оце вона)



Нагадаю, що 18 вересня, коли Київ був оточений, а береги Дніпра аж до Херсону контролювалися німцями, моряки Пінської флотилії підірвали свої кораблі (за іронією долі деякі кораблі знищувалися вдруге - в 1939 році їх затопили поляки), а особовий склад був відправлений прикривати відступ (чи фактично вже прорив з оточення) Червоної армії. 20 вересня 1941, коли німці уже входили до Києва загони моряків кілька раз вибивали з Іванкова німців, але , не маючи артилерійської підтримки були вимушені відійти. Детальніше про бій під Язвеною могилою можна прочитати в цікавій статті в журналі "Камуфляж"



Прикордонники виділили бронетехніку, яка викликала величезний інтерес у місцевого підростаючого покоління. Те, що вона прикрашена прапорами сусідніх держав, означає тільки те, що пошукова експедиція працює в трьох країнах. З великим здивуванням дізнався, що в Білорусі до цього часу є хоч і не на ходу Останній корабель флотилії.



Характерно, що в Києві стоїть відомий пам"ятник "захисникам міста - морякам ДНІПРОВСЬКОЇ, хоча вона в обороні Києва ніякої участі не брала. Вона взагалі на початок війни не існувала, бо була розформована в 1939-му і заново створена в 1943-му. Починаючи з 1944 „Дніпровці” воювали у Білорусі, Польщі і Німеччині, малі катери навіть брали участь у штурмі Берліна, як це не парадоксально. Українську ж столицю обороняли моряки Пінської флотилії, які майже всі загинули 18-19-го вересня. На думку ветеранів, той факт, що у Києві є пам’ятник Дніпровській флотилії – це ще одне свідчення відвертої фальсифікації історії сталінським режимом. Вони вважають, що ідеологія мусила приховати повне знищення Пінської, однієї з найбільш значущих флотилій Радянського союзу, так само як і крах армій у так званому «Котлі». Тому, лаври віддали іншим морякам. Аби хоч трохи відновити історичну справедливість - на фронтоні храму Миколи Чудотворця на Набережно-Хрещатицькій відкрили меморіальну дошку, яка сповіщає про справжніх захисників столиці. До речі, там же є дошка пам"яті киян, які загинули на лінкорі "Новороссійськ" - яку через дебілізм не дали встановити в Севастополі російські військові.



Потім у селі був мітинг, виступав навіть якийсь радник посольства Білорусії, причому чудовою білоруською мовою. Трохи було страшнувато, боявся що виступаючі почнуть згадувати політику, але обійшлося. Крім якогось дядечки в десантному картузі, який раптом почав казати, що на противагу дивізії Галичина "ми маємо не забувати і пишатися бійцями і командирами - захисниками Києва..." А я собі сиджу і думаю: це ж якщо пам"ятати командирів, то тре зберігати пам"ять і про найвідомішого захисника Києва та командуючого 37-ю армією генерала Власова? От чому політика в оцінці війни буде завжди недоладною.



Це студент із Сімферополя, правнук загиблого батальонного комісара Петра Паргоміна - єдиного, чиї рештки вдалося ідентифікувати. У нього в руках - прадідів орден.



Прохід по вулицям села, як і належить при відданні військових почестей згідно Статуту гарнізонної служби (взагалі, я зараз з великим інтересом ознайомлююсь з цим ритуалом, навіть не думав, що він так детально прописаний).



Ну і хто каже, що в країні немає патріотичного виховання? Та в місцях битви за Київ в кожному селі можна книгу писати про бойові дії. Тільки викинувши з неї всю ідеологію, звичайно.



До речі, цей пам"ятник встановлений на місці братської могили солдат, що загинули в 1941-му році і перепохованих в 1944



Але чомусь в сюжеті про Іванків на російському телеканалі "Вєсті" він був показаний отаким 8Е

На пам"ятнику все-ж таки вказано, що моряки належали до Пінської, а не Дніпровської флотилії



Зустріч реставраторів, фортифікаторів та ветеранів розвідки ВМФ



Взагалі, я рідко перетинаюсь з цими реставраторами військової форми, але люди виявились приємні і дуже адекватні. А деякі навіть пиво п"ють...

Азагалі, пізнавальна поїздка по місцям бойової слави Пінської річкової флотилії - це мій невеличкий вклад в відзначання закінчення війни з Німеччиною, як я його розумію

А просто допитливим людям пропоную ознайомитися з місцями, де й зараз знаходяться полеглі кораблі Пінської флотилії на сайті Департаменту підводної спадщини
Tags: Київ, фото
Subscribe

  • (no subject)

    Відсьогодні відповідальними за розповсюдження ковідки у громадських місцях є виключно вакциновані

  • (no subject)

    Ці чудіки в червоному із фільму про кальмара чимось невловимо нагадують мені телепузиків Тим часом у Львові петиція про демонтаж пам’ятника Францу…

  • (no subject)

    От, наприклад, теза про відділення школи від церкви (теза взята довільно) є однозначно ідеологічною, але при цьому конституція вказує, що державною…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments