ЖЖ-користувач mykolap (mykolap) wrote,
ЖЖ-користувач mykolap
mykolap

цей запис присвячено злободенному



Коли без матері дитина
У неї доля непроста
Так Карабах без України
Ридає, наче сирота

Ридають гори і долини
Вся карабахськая земля
"Ми хочемо до України!" -
Тут кожен камінь промовля.

Я знаю - доля переможе
І зі сльоами на зубах
Обійме ненька-Україна
Многостраждальний Карабах.

(Юрко Позаяк)

Tags: поезія
Subscribe

  • Годинникове

    Виявив останній, певно, радянський баштовий годинник штибу "Стрєла" у робочому стані. Раніше гадав, що останній з них зняли нещодавно з приміщення…

  • Вулиці Києва

    Знайшов моє старе інтерв'ю щодо перейменування вулиць з покійною вже топографинею Лідією Пономаренко. На її пропозицію з'явилася і вулиця Княжий…

  • (no subject)

    В свое время на Пхеньянской киностудии я застал несколько журналистов из страны-агрессора, которые с характерным московско-надменным снобизмом…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments