ЖЖ-користувач mykolap (mykolap) wrote,
ЖЖ-користувач mykolap
mykolap

Цей запис присвячено вивченню ідей чучхе в місті-ордена-Знак-Пошани Мелітополі



Власне кажучи, прихильники ідей чучхе вибрали для свого цегорічного здвигу місто Мелітополь завдяки дослідженням Міжнародного центру перспективних досліджень "Якість життя в українських регіонах", до якого я був дотично причетним, як оглядач журналу-партнера нині покійного Віклі.ЮЕй. На жаль, з закриттям журналу у вічність пішли і всі викеладки про ті регіони, однак у пам"яті якось вкарбувалося це: Запорізька область. Цей регіон займає четверте місце в країні за рівнем доходів, але водночас є абсолютним рекордсменом за кількістю крадіжок і грабежів на тисячу осіб населення. Полюсом злочинності в регіоні вважається місто Мелітополь, в якому лише за офіційною статистикою відбувається в середньому два тяжких або особливо тяжких злочини на добу. Тим більше, що нещодавно це місто прославилося унікальним навіть для України грабунком банку під час якого ворохобники висадили в повітря відділення "Ощадбанку". Тим більше, що донещодавна містом правив здається єдиний в Ойкумені чотириразовосудимий мер Вальтер (детально в кеші Яндекса).



На замітку Вікіпедистам - ця достойна людина до цього часу не має статті про себе ні в УА ні в РУ вікі. На жаль, перед нашим приїздом перед мером виникла дилема: чи піти на п"ятий термін, чи подати у відставку. "Если получит пятую судимость - то ему конкурентов на президентских выборах не будет." - єхидствував "Кореспондент". Та Вальтер обрав відставку. Особливого колориту додавало те, що вже за тиждень на це місто в Києві не було квитків, однак до нього можна добратися напівпустим потягом Ковель-Сімферополь, якщо сісти на нього у Білій Церкви.

Тому не дивно що виходили ми з вокзалу, підозріло озираючись по сторонам. І, можливо, залишились би в полоні власних ілюзій, якби не допомога колег-журналістів-краєзнавців з видавничого дому "Місцеві Вісті". Які нам проели таку-сяку екскурсію по місту і познайомили з деякими місцевими цікавинками.

Отже Мелітополь місто хоч і невелике, але з просто неймовірно величезним приватним сектором, який виглядає приблизно отак


На деяких будинках висять оголошення про продаж винограду - 7 грн за відро, серйозно


Бетонні люки, як бачимо, популярні і тут


Тут не скажеш "Обережно, злий пес"


Абсолютно кореські теми - тут живе місцевий інмінбанчжан.

Варто відзначити, що цей весь приватний масив - Територія без НАТО, як це не дивно. Попри те, що в центрі міста є вказівник від мМелітополя до Стразбуру.



Місто Мелітополь порівняно молоде - йому щось із 200 років (дата дизкутується). За місцевою версією свого часу центром повіту мав стати не Мелітополь, а якесь сусіднє містечко, але воно акуратно перед цим згоріло, що дало поштовх економічному зростанню Мелітополя. Я б на місці мелітопольців би зробив цю дату днем міста і влаштовував би на честь тієї пожежі вогняні шов із фейєрверками, на подобу того, що влаштовують британці до дня Гая Фокса. Тільки маски ГФ мають бути українського штибу, з оселедцями.

Отже це я веду до того, що старого в місті нічого нема, окрім кількох цікавих особняків в центрі. Найвідоміший з яких будинок Мінаша (ото його досліджує Донецька Комуна) - про нього та про інших караїмів буде розповідь окрема.



Ось зразки старої архітектури





Більш модерна архітектура досить еклектична і представлена стилями від...


...сакральна архітектура...


...і до. Тут ми бачимо також одну із перших в країні спроб встановити пам"ятника Висоцькому.


Пам"ятники в місті дуже специфічні. Оскільки Мелітополь не має довгої історії, то теми для монументів доводиться вигадувати на ходу. Наприклад, пам"ятник колишній межі міста



Мавка


Трудящі


Якоїсь біди Остап Бендер. Хоча про Мелітополь здається говорив не Остап Ібрагімович, а Шура Балаганів.

Ось понаднадуніверсальний пам"ятник. Вгадайте, кому?



Пояснюю: тут вищезгаданим мером Вальтером в тренді останніх років плянувалося поставити монумент Катерині Другій, а тепер монумент вакантний. Тут можна поставити, наприклад, Бандеру, або, навпаки, міняти пам"ятники щодня подібно до логотипу Гугля.

деякі пам"ятники виглядають двозначно (для допитливих - повний розмір, увага на дату)



міську бібліотеку прикрашають мозаїки а-ля Горська з битих пляшок


За словами тубільців із закриттям більшості підприємств - переважно орієнтованих на АвтоЗАЗ - населення потроху мігрує в приватний сектор, тим більше, що він дає можливість мати непоганий бізнес. Мелітополь у нас асоціюється переважно з черешнями (тут є навіть науковий заклад, де виводять нові сорти), але представлений весь аграрний спектр, дуже багато пасік. По суботам вся стара частина міста перетворюється на суцільний медяний базар. Вражає.
І доводиться серйозно поштовхатись між продавцями усіляких "жу-жу", щоб дірватися до краєзнавчого музею.

Цікаво спостерігати, що на початку 90-х багато музеїв в країні самі замузеєвувались, і щось сучасніше 12-ї п"ятирічки у нихзнайти важкко. Мелітополь - не виняток, тут є переважно праці безіменних таксидермістів







а також грамота, видана борцю за розкуркулення в 1932-му році. пізніше цей борець очолив партизанський загін і загинув у боротьбі з гітлерівцями, чому є пам"ятник з пофарбованими в чорне чугунними партизанськими мештами



Монументи тут ставлять не до чгось а у зв"язку з чимось


Тут є галерея почесних громадян міста, серед яких якоїсь біди затесався гармоніст Ян Табачнік. Причому за які заслуги він сюди потрапив не може пояснити ніхто - він не місцевий і особливої симпатії через це не викликає. Так само, певне, через немісцевість навіть і в музеї не підозрюють, що на початку 1918-го командантом міста був був боєць Запорозької сотні армії УНР Давидов відомий пізніше нам як мовознавець та літератор Антоненко-Давидович. Однак добре знають про біографію дійсно свого - корінного мелітопольця Дмитра Донцова.

А що ж кимінал? - спитали ми. Знаєте, сказали нам, це два роки тому Мелітополь був самим криміналтним містом. А з цього року самим кримінальним містом є Запоріжжя.

Як я зрозумів, між двома містами є елемент нелюбові, який тягнеться ще з того часу, як Мелітополь з Таврійської губернії передали в підпорядкування до Запоріжжя (чи тоді ще Олександрівська?) Катеринославської. Тим більше, що тепер запорожцям зась показувати пальцем на мера Вальтера. Під час нашої візити якраз потрапив за грати смотрящій за областю Анісімов. "А под етой лічіной скривался просто бившій уголовнік" - єхидно прокоментувала нам знаюча людина. Традиційно на захист бандюка стала вся місцева поповщіна.

В Запорожье архиепископ Лука выступил в Защиту арестованного бизнесмена Евгения Анисимова, которого в СМИ называют "Смотрящим". Отметим, что МВД называет Анисимова криминальным авторитетом.

"Бизнесмен Евгений Анисимов является строителем и попечителем храма в честь святых Петра и Февронии (на Малом рынке), за что был награждён орденом УПЦ святителя Дмитрия, митрополита Ростовского... Евгением Александровичем был приобретен и передан в дар Запорожской епархии Украинской Православной Церкви старинный иконостас XVIII в., написанный в стиле украинского барокко, установленный в Покровском храме историко-культурного заповедника "Запорожская Сечь" на о. Хортица."


Це як не помиляюсь той іконостас, що проти його передачі церковникам виступали науковці, і та сама відкрита Ющенком церква УПЦ МП, розписана Мазепами. Якщо помиляюсь, хай мене поправлять Чорні Запорожці.

Далі обов"язково буде

Tags: Запоріжжя, конвент
Subscribe

  • Годинникове

    Виявив останній, певно, радянський баштовий годинник штибу "Стрєла" у робочому стані. Раніше гадав, що останній з них зняли нещодавно з приміщення…

  • Вулиці Києва

    Знайшов моє старе інтерв'ю щодо перейменування вулиць з покійною вже топографинею Лідією Пономаренко. На її пропозицію з'явилася і вулиця Княжий…

  • (no subject)

    В свое время на Пхеньянской киностудии я застал несколько журналистов из страны-агрессора, которые с характерным московско-надменным снобизмом…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 13 comments

  • Годинникове

    Виявив останній, певно, радянський баштовий годинник штибу "Стрєла" у робочому стані. Раніше гадав, що останній з них зняли нещодавно з приміщення…

  • Вулиці Києва

    Знайшов моє старе інтерв'ю щодо перейменування вулиць з покійною вже топографинею Лідією Пономаренко. На її пропозицію з'явилася і вулиця Княжий…

  • (no subject)

    В свое время на Пхеньянской киностудии я застал несколько журналистов из страны-агрессора, которые с характерным московско-надменным снобизмом…