ЖЖ-користувач mykolap (mykolap) wrote,
ЖЖ-користувач mykolap
mykolap

цього записа присвячено аграрному секторови

Коли ти дивишся на інфографіку, завдяки якій фахівці з сайту TEXTY.org.ua обіцяють українському сільському господарству щорічні прибутки в розмірі 400 мільйонів євро, виникає ряд питань в адекватності таких підрахунків. Не тільки через те, що вся інфографіка розроблена за фінансування певної фундації, яка активно лобіює євроінтеграційні ініціативи та фінансує одіозну Тетяну Монтян .  Питання в тому, що Україна вже давно співробітничає з Європою в сільськогосподарський сфері і єдиний зримий наслідок цього “плідного” співробітництва — це поля, геть засіяні рапсом, який Україні не дають навіть переробляти на своїй території. Тому не зрозуміло про які квоти і мита може йти мова, якщо європейський ринок аграрної продукції і так переповнений, а перепони українській продукції навіть попри всі договори уміють ставити не гірші за Онищенка. Достатньо згадати вимоги забивати худобу на спеціалізованих бійнях, які не може собі дозволити приватне господарство, а крупні тваринницькі ферми в Україні вже давно зникли. Не кажучи про те, що немало країн, які інтегрувалися в Європу набагато більше, ніж Україна, втім, теж отримали смертельні удари по своєму сільському господарству. По-своєму, європейська бюрократична управлінська система багато в чому є злою карикатурою на радянську планову економіку. І коли якийсь бюрократ із Данії приписує, скільки винограду має виростити Греція, а чиновник з Іспанії наказує, скільки має виловити шпротів Латвія, то неважко припустити, що незабаром Греція залишиться без виограду а Латвія без шпротів. Звичайно, ми не будемо плутати абсолютні і відносні показники, і, звичайно, сьогоднішня Латвія і Греція за економічними показниками це далеко не Сомалі, але така система спільного європейського господарювання навічно закріпляє за цими країнами статус дотаційної і нестабільної частини єврозони. А що ж робити Україні, в якій десятки мільйонів населення зайняті в сільському господарстві, а на сході взагалі спостерігаються цікаві процеси деіндустріалізації, коли люди із зупинених підприємств, або прогодувати себе повертаються до сіл? Чи не буде наша угода нести непередбачувані економічні та соціальні ризики для країни? Не будемо піддавати сумніву те, що потенційно Україна могла б отримувати 400 мільйонів прибутків на рік. Але давайте подумаємо, які ри цьому нас чекають ризики. Все ж таки ідеаліст підраховує прибутки, а прагматик — передбачає збитки.


Головне для України — здобути прорив на європейському ринкові, не втративши при цьому ринків інших, тому що виживати тільки за рахунок ЄС нам не вдасться ніяк. Так, європейці встановлюють квоту на продаж української пшениці в один мільйон тонн, в той час, як країна виробляє близько п”ятидесяти мільйонів. Європа згодна приймати додаткові 20 тисяч тонн курятини з України, але при умові, що Україна буде купувати 10 тисяч тонн дешевої курятини з ЄС, що повністю зведе нанівець всі очікувані вигоди. 1,5 тисяч тонн сирів — це біля п”яти відсотків продукції, що виробляється в Україні, тобто Росія при бажанні може нам черговою блокадою перекрити всі вигоди від угоди про асоціацію. Тобто, за великим рахунком в угоді наші західні партнери мінімізували всі ризики для своїх виробників, а от українські?


А українські, якщо подумати то й не зацікавлені абсолютно ні в чому, тому що ті, хто виступає від імені нашої держави не мають ніякого стосунку до основного українськго сільгосптоваровиробника. Який уже навчився освоювати європейський ринок і без ніякої угоди про асоціацію: хто бачив цілі каравани фур з номерами всіх європейських країн, що перекривають восени рух на трасах Херсонської чи Миколаївської областей, той, думаю, згодиться з цим твердженням. І ось по цим людям і вдарять якраз європейські домовленності, які проте будуть вигідні крупним, монопольним концернам, передбачливо відібраним групю Януковича. Сільське господарство, звичайно, не виключення, у нас все прописується виключно під інтереси монополій чи вуглевидобувних підприємств. Просто в аграрному секторі від нововведень постраждають більше людей. Хоч і виграє якийсь зразково-показовий “Нібулон”, переведений нещодавно в орбіту януковицької сім”ї, заради якого за державний кошт почали навіть реалізовувати програму відновлення судноплавства на Дніпрі. І буде той “Ніблон” прекрасною передвтборчою картинкою європейського “покращення” в країні, з якій в року в рік через квоти на вивіз (!) гниють мільйони тонн зерна — аби тіж монополії, які володіють хлібозаводами, не платили за сировину дорожче. І тут мова йде про зерно, для якого виробники вже знайшли покупця, підписали контракти, оплатили висновки на логістику! Чи варто нам після цього дивуватись, що європейці пропонють такі невигідні умови експорту для країни, яка сама в тому експорті не зацікавлена?
Tags: публікації
Subscribe

  • (no subject)

    куди щез кацапохвільний блоггер Михайло Дубинянський?

  • (no subject)

    корисна порада як би не було холодно на вулиці не зігрівайтесь великими кількостями кави, не кажучи вже про добавляння в неї коньяку навіть в…

  • Цей запис мав би зацікавити часопис "Телекритика"

    Страшенно хотілось би дізнатись, який у глядяцької авдиторії рейтинг оцих безкінечних богослужінь, якими ТБ нас годує на різдво

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 12 comments

  • (no subject)

    куди щез кацапохвільний блоггер Михайло Дубинянський?

  • (no subject)

    корисна порада як би не було холодно на вулиці не зігрівайтесь великими кількостями кави, не кажучи вже про добавляння в неї коньяку навіть в…

  • Цей запис мав би зацікавити часопис "Телекритика"

    Страшенно хотілось би дізнатись, який у глядяцької авдиторії рейтинг оцих безкінечних богослужінь, якими ТБ нас годує на різдво